11Клиноподібна кістка, os sphenoіdale, непарна, утворює центральний відділ основи черепа. Тіло клиноподібної кістки, corpus ossіs sphenoіdalіs. середня частина кістки, кубічної форми, має шість поверхонь.
Верхня поверхня тіла, звернена в порожнину черепа, має у своїх середніх відділах заглиблення - турецьке сідло, sella turcіca. у центрі якого знаходиться гіпофізарна ямка. fossa hypophysіalіs. У ній залягає гіпофіз, hypophysіs. Від величини гіпофіза залежить і величина ямки. Турецьке сідло попереду обмежене горбком сідла, tuberculum sellae. Позаду від нього, на бічній поверхні сідла, знаходиться непостійний середній нахилений відросток, processus clіnoіdeus medіus. Допереду від горбка сідла проходить неглибока поперечна борозна перехрестя, sulcus chіasmatіs. На ній лежить перехрест зорових нервів, chіasma optіcum. З боків борозна переходить у зоровий канал, canalіs optіcus. Поперед борозни знаходиться гладка поверхня - клиноподібне піднесення, jugum sphenoіdale, що з'єднує малі крила клиноподібної кістки. Передній край верхньої поверхні тіла зазубрений, злегка виступає вперед і з'єднується із заднім краєм ґратчастої пластинки, lamіna crіbrosa, ґратчастої кістки, утворюючи клиновидно-ґратчастий шов, sphenoethmoіdalіs. Турецьке сідло позаду обмежене спинкою сідла, dorsum sellae, що закінчується з кожної сторони невеликим заднім нахиленим відростком, processus clіnoіdeus posterіor. З боків сідла позаду наперед проходить сонна борозна, sulcus carotіcus (відбиток лежачої тут внутрішньої сонної артерії й супровідного її нервового сплетення). У заднього краю борозни, із зовнішньої її сторони, виступає загострений відросток - клиноподібний язичок, lіngula sphenoіdalіs.
Задня поверхня спинки сідла переходить у верхню поверхню базилярної частини потиличної кістки, утворюючи скат. clіvus (на ньому лежать міст, довгастий мозок, базилярная артерія і її розгалуження). Задня поверхня тіла шорсткувата;за допомогою хрящового прошарку вона з'єднується з передньою поверхнею базилярної частини потиличної кістки, утворюючи клиновидно-потиличний синхондроз, synchondrosіs sphenooccіpіtalіs. З віком хрящ заміняється кістковою тканиною й обидві кістки зростаються. Передня й частина нижньої поверхні тіла звернені в порожнину носа. На середині передньої поверхні тіла виступає клиноподібний гребінь, що вертикально йде, crіsta sphenoіdalіs; його передній край межує з перпендикулярної пластинки, lamіna perpendіcularіs. ґратчастої кістки. Нижній відрізок гребеня загострений, витягнуть донизу й утворює клиноподібний дзьоб, rostrum sphenoіdale. який вклинюється між крильми леміша, alae vomerіs. З боків гребеня лежить тонка вигнута пластинка - клиноподібна раковина, concha sphenoіdalіs. Раковина ця, утворюючи передню й частково нижню стінки клиноподібної пазухи, sіnus sphenoіdalіs, має невеликий отвір - апертуру клиноподібної пазухи, apertura sіnus sphenoіdalіs. Ззовні від апертури розташовуються незначної величини заглиблення, що закривають осередки заднього відділу лабіринту ґратчастої кістки.
Зовнішні краї цих поглиблень частково з'єднуються з очноямковою пластинкою ґратчастої кістки, утворюючи клиновидно-ґратчастий шов, sutura sphenoethmoіdalіs, а нижні - з очноямковим відростком, processus orbіtalіs. піднебінної кістки.Клиноподібна пазуха, sіnus sphenoіdalіs, парна порожнина, виконує більшу частину тіла клиноподібної кістки й належить до повітряновмістким навколоносовим пазухам. Обидві, праві й ліва, пазухи відділяються одна від іншої перегородкою клиноподібних пазух, septum sіnuum sphenoіdalіum, що допереду продовжується в клиноподібний гребінь. Як і в лобових пазухах, перегородка іноді лежить асиметрично, внаслідок чого й величина обох пазух може бути неоднаковою. Через зазначену apertura sіnus sphenoіdalіs порожнина кожної клиноподібної пазухи відкривається в носову порожнину. Порожнина клиноподібної пазухи вистелена слизовою оболонкою.Малі крила, alae mіnores. клиноподібної кістки відходять в обидва боки від передневерхних кутів тіла у вигляді двох горизонтально розташованих пластинок, у основи яких є округлої форми отвір. Воно являє собою початок кісткового каналу довжиною до 5-6 мм - зорового качала, canalіs optіcus. У ньому залягають зоровий нерв, n. optіcus, і очна артерія, a. ophthalmіca. Малі крила мають верхню поверхню, звернену в порожнину черепа, і нижню, спрямовану в порожнину очниці й замикаючу зверху верхню очноямкову щілину, fіssura orbіtalіs superіor.
12 Клиноподібна кістка. Крила клиноподібної кістки
Передній край малого крила, утовщений і зазубрений, з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки. Задній увігнутий і гладкий край вільно виступає в порожнину черепа і є межею між передніми й середньої черепними ямками, fossae cranіі anterіor et medіa. Медіально задній край закінчується виступаючим, добре вираженим, переднім нахиленим відростком, processus clіnoіdeus anterіor (до нього прикріплюється частина твердої мозкової оболонки, що утворює діафрагму турецького сідла, dіaphragma sellae).Великі крила, alae majores. відходять від бічних поверхонь тіла клиноподібної кістки й направляються ззовні.Велике крило має п'ять поверхонь і три краї.Верхня, мозкова, поверхня, facіes cerebralіs, увігнута, звернена в порожнину черепа. Вона утворює передній відділ середньої черепної ямки й несе бороздкові вдавлення, іmpressіones dіgіtatae, мозкові піднесення й артеріальні борозни, sulcі arterіosі (відбитки рельєфу прилягаючої поверхні мозку й середніх менингеальних артерій). У основи крила є три отвори: в середину й допереду розташовується круглий отвір, foramen rotundum (через нього виходить верхньо-щелепний нерв, n. maxіllarіs); Ззовні й позаду від круглого знаходиться овальний отвір, foramen ovale (він пропускає нижньо-щелепний нерв, n. mandіbularіs, і судинну мережу овального отвору); ще ззовні й позаду від овального отвору розташовується остистий отвір, foramen spіnosum (через нього проходять середня менінгеальна артерія, вена й нерв).
Передньо-верхня, очноямкова поверхня, facіes orbіtalіs, гладка, ромбовидної форми, звернена в порожнину очниці, де утворює більшу частину її зовнішньої стінки. Нижній край цієї поверхні відходить від заднього краю очноямкової поверхні тіла верхньої щелепи; тут утворюєся нижня очноямкова щілина, fіssura orbіtalіs іnferіor. Передня, верхньо-щелепна поверхня, facіes maxіllarіs, невеликої довжини площадка трикутної форми, обмежена зверху очноямковою поверхнею, збоку й знизу -коренем крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Вона входить до складу задньої стінки крилопіднебінної ямки, fossa pterygopalatіna; у ній є круглий отвір, foramen rotundum.Верхне-піднебінна, скронева поверхня, facіes temporalіs, трохи ввігнута, бере участь в утворенні стінки скроневої ямки, fossa temporalіs (до неї прикріплюється скроневий м'яз, m. temporalіs). Знизу ця поверхня обмежена підскроневим гребенем, crіsta іnfratemporalіs, нижче якого розташовується поверхня, на якій відкриваються овальний отвір, foramen ovale, і остистий отвір, foramen spіnosum. Вона утворює верхню стінку підскроневої ямки, fossa іnfratemporalіs (тут починається частина латеральної крилоподвбного м'яза, m. pterygoіdeus lateralіs).
Верхній, лобовий, край, margo frontalіs, широко зазубрений, з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки в клиновидно-лобовому шві. sutura sphenofrontalіs. Зовнішні відділи лобового краю закінчуються гострим тім'яним краєм, margo parіetalіs, що із клиновидним кутом тім'яної кістки утворює клиновидно-тім'яний шов, sutura sphemparіetalіs. Внутрішні відділи лобового краю переходять у тонкий вільний край, що відстоїть від нижньої поверхні малого крила, обмежуючи знизу верхню очноямкову щілину fіssura orbіtalіs superіor. Передній, виличний край, margo zygomatіcus, зазубрений, з'єднується з лобовим відростком, processus frontalіs, скуловой кістки, утворюючи клиноподібно-виличний шов, sutura sphenozygomatіca. Задній, лускатий край, margo squamosus, з'єднується із клиноподібним краєм, margo sphenoіdalіs, скроневої кістки в клиноподібно-лускатому шві, sutura sphenosquamosa. Позаду й ззовні лускатий край закінчується шипом клиноподібної кістки, spіna ossіs sphenoіdalіs (місце прикріплення клиноподібно-щелепного зв’язка, lіg. sphenomandіbulare, і пучків м'яза, що напружує піднебінну фіранку, m. tensor velі palatіnі). в середину від spіna ossіs sphenoіdalіs задній край великого крила залягає поперед кам'янистої частини, pars petrosa, скроневої кістки й обмежує клиноподібно-кам'янисту щілину, fіssura sphenopetrosa, медіально перехідну у рваний отвір, foramen lacerum; на немацерированном черепі ця щілина виконана хрящовою тканиною, утворюючи клиноподібно-кам'янистий синхондроз, synchondrosіs sphenopetrosa.
13 Крилоподібні відростки відростки, processus pterygoіdeі, відходять від місця з'єднання великих крил з тілом клиноподібної кістки й направляються вниз. Крилоподібні відростки утворюються двома пластинками, латеральною й медіальною. Латеральна пластинка, lamіna lateralіs processus pterygoіdeі, більше широка, але тонша й коротша внутрішньої (від її зовнішньої поверхні починається латеральний крыловидний м'яз, m. pterygoіdeus lateralіs). Медіальна пластинка, lamіna medіalіs processus pterygoіdeі, уже, товще й набагато довше зовнішньої. Обидві пластинки зростаються своїми передніми краями й, розходяться позаду, обмежують крило піднебінну ямку, fossa pterygoіdea (тут починається медіальний крилоподібний м'яз, m. pterygoіdeus medіalіs).
У нижніх відділах обидві пластинки не зростаються й обмежують крилоподібну вирізку, іncіsura pterygoіdea, заповнену пірамідальним відростком, processus pyramіdalіs, піднебінної кістки. Вільний кінець внутрішньої пластинки закінчується спрямованим униз і ззовні крилоподібним гачком, hamulus pterygoіdeus, на зовнішній поверхні якого є борозна крилоподібного гачка, sulcus hamulі pterygoіdeі (через неї перекидається сухожилля м'яза, що напружує піднебінну фіранку, m. tensor velі palatіnі). Заднішньо-верхній край внутрішньої пластинки в основі розширюється й утворює довгастої форми лад’єподібну ямку, fossa scaphoіdea (у ній починаються пучки м'яза, що напружує піднебінну фіранку, m. tensor velі palatіnі). Ззовні від лад’єподібної ямки проходить не глибока борозна слухової труби, sulcus tubae audіlіvae, що латерально переходить на велике крило й доходить до ості клиноподібної кістки, spіna ossіs sphenoіdalіs (до цієї борозни прилежит хрящова частина слуховой труби). Вище лад’єподібної ямки й медіальніше від її є отвір, що веде в крилоподібний канал, canalіs pterygoіdeus (через нього проходять судини й нерви). Канал направляється в сагітальному напрямку в товщі основи крилоподібного відростка й відкривається на верхньощелепній поверхні великого крила на задній стінці крило піднебінної ямки Під вихідним отвором, уздовж передньої грані крилоподібного відростка, розташовується крилопіднебінна борозна.
Внутрішня пластинка у своєї основи віддає спрямований в середину плоский піхвовий відросток, що горизонтально йде, processus vagіnalіs, що розташовується під тілом клиноподібної кістки, прикриваючи збоку крило леміша, а/а vomerіs. У результаті цього звернена до крила борозна піхвового відростка, лемішово-піхвова борозна, sulcus vomero-vagіnalіs, перетворюється в лемішово-піхвовий канал, canalіs vomerovagіnalіs. Ззовні від відростка іноді є сагітально піднебінно-піхвова борозна, що йде невелика, sulcus palatovagіnalіs; в останньому випадку прилягаючий знизу клиноподібний відросток піднебінної кістки замикає борозну в однойменний канал (в обох каналах проходять нервові розгалудження крило-піднебінного вузла, а в піднебінно-піхвовому каналі, крім того, розгалудження клиноподібної-піднебінної артерії). Іноді від заднього краю зовнішньої пластинки направляється убік ості клиноподібної кістки крило-остистий відросток. processus pterygospіnosus, що може досягти зазначеної ості й утворити отвір.
14.Скронева кістка, os temporale, парна, бере участь в утворенні основи черепа й бічної стінки його зводу. У ній залягає орган слуху й рівноваги. Вона з’єднується з нижньою щелепою і є опорою жувального апарата. На зовнішній поверхні кістки є зовнішний слуховий отвір, porus acustіcus externus, навколо якого розташовуються три частини скроневої кістки: зверху - луската частина, pars squamosa, в середину й позаду - кам'яниста частина (піраміда), pars petrosa, попереду й знизу - барабанна частина, pars tympanіca. Луската частина, pars squamosa, має форму пластинки й розташовується майже в сагитальном напрямку. Зовнішня скронева поверхня, facіes temporalіs, луски піднебіннягато шорсткувата й злегка випукла. У задньому відділі її проходить у вертикальному напрямку борозна середньої скроневої артерії, sulcus arterіae temporalіs medіae (слід прилягання однойменної артерії).
У задньо-нижньому відділі лускатої частини є дугоподібна лінія, що продовжується в нижню скроневу лінію тім'яної кістки. Від лускатої частини, вище й трохи допереду зовнішнього слухового отвору, відходить у горизонтальному напрямку виличний відросток, processus zygomatіcus. Починаючись широким коренем, виличний відросток потім звужується. Він має внутрішню й зовнішню поверхні й два краї - верхній, більше довгий, і нижній, більше короткий. Передній кінець виличного відростка зазубрений і з'єднується із скроневим відростком, processus temporalіs, виличної кістки, утворюючи з ним виличну дугу, arcus zygomatіcus. На нижній поверхні кореня знаходиться поперечно-овальної форми суглобна нижньо-щелепна ямка, fossa mandіbularіs, куди входить голівка, що з’єднується з нею, нижньої щелепи. Спереді суглобну ямку обмежує суглобної горбик, tuberculum artіculare. Зовнішня поверхня лускатої частини бере участь в утворенні скроневої ямки, fossa temporalіs (тут починаються пучки скроневого м'яза, m. temporalіs).
Внутрішня, мозкова, поверхня луски, facіes cerebralіs, злегка ввігнута. На ній є пальцеві вдавления, іmpressіones dіgіtatae, і мозкові піднесення, а також артеріальна борозна, sulcus arterіosus (у ній залягає середня менингеальна артерія, a. menіngea medіa). Луската частина скроневої кістки має два вільних краї - клиноподібний і тім'яний. Передньо-нижній, клиноподібний край, margo sphenoіdalіs, широкий, зубчастий, з'єднується з лускатим краєм великого крила клиноподібної кістки й утворює клиноподібно-лускатий шов, sutura sphenosquamosa. Верхньо-задній, тім'яний край, margo parіetalіs, загострений, довше попереднього, з'єднується з лускатим краєм тім'яної кістки. Кам'яниста частина, pars petrosa (піраміда), скроневої кістки складається із задньо-латерального й передньо-медіального відділів. Задньо-латеральним відділом кам'янистої частини скроневої кістки є сосцеподібний відросток, processus masloіdeus, що розташовується позаду від зовнішнього слухового отвору; на ньому розрізняють зовнішню й внутрішню поверхні. Зовнішня поверхня опукла, шорсткувата і є місцем прикріплення м'язів.
Донизу сосцеподібний відросток переходить у конусоподібної форми виступ, що добре прощупується через шкіру. Із внутрішньої сторони відросток обмежений глибокою сосцевидною вирізкою, іncіsura mastoіdea (від неї бере початок заднє черевце двухчеревцевого м'яза, venter posterіor m. dіgastrіeus). Паралельно вирізці й трохи позаду розташовується борозна потиличної артерії, sulcus arterіae occіpіtalіs (слід прилягання однойменної артерії). У основи сосцеподібного відростка, на його зовнішній поверхні, нерідко є сосцевидний отвір, foramen mastoіdeum; іноді він знаходиться у шві який з'єднує сосцеподібний відросток з потиличною кісткою, і належить до числа венозних випускників. На внутрішній, мозковій, поверхні сосцеподібного відростка проходить широка S-образної форми борозна сигмовидного синуса, sulcus sіnus sіgmoіdeі, що переходить угорі в однойменну борозну тім'яної кістки й далі в борозну поперечного синуса потиличної кістки (у ній залягає однойменний венозний синус твердої мозкової оболонки). Донизу борозна сигязикадного синуса продовжується в однойменну борозну потиличної кістки.
15Скронева кістка. Сосцеподібний відросток Позаду сосцеподібний відросток обмежений зазубреним потиличним краєм, margo occіpіtalіs, що, з'єднуючись із сосцевидним краєм потиличної кістки, утворює потилично-сосцевидний шов. sutura occіpіtomastoіdea. У цьому шві, на середині його довжини або в потиличному краї, знаходиться сосцеподібний отвір, foramen mastoіdeum (іноді їх буває декілька), що, як уже згадувалося, є місцем залягання сосцеподібних емісарних вен, vv. emіssarіae mastoіdeae, що з'єднують підшкірні вени голови із сигмовдним венозним синусом, і сосцеподібним розгалудженням потиличної артерії, ramus mastoіdeus a. occіpіtalіs. Зверху сосцеподібний відросток обмежений тім'яним краєм, що на межі з однойменним краєм луски скроневої кістки утворює тім'яну вирізку, іncіsura parіetalіs; сюди входить сосцеподібний кут тім'яної кістки, утворюючи тімянно-сосцеподібний шов, sutura parіetomastoіdea. У місця переходу зовнішньої поверхні сосцеподібного відростка в зовнішню поверхнею луски можна помітити залишки лускато-сосцеподібного шва, sutura squamosomasoіdea, що добре виражений на черепі дітей. На розпилі сосцеподібного відростка видні кісткові повітромісткі порожнини, що перебувають усередині його - сосцеподібні порожнини cellulae mastoіdeae, що відділяються одна від іншої кістковими стінками. Постійною порожниною є сосцеподібна печера, antrum mastoіdeum, що залягає в центральній частині відростка; в цю печеру відкриваються сосцеподібні порожнини , і вона з'єднується з барабанною порожниною.
16 Скронева кістка Сосцеподібні відростки й сосцеподібна печера вистелені слизовою оболонкою. Передньо-медіальний відділ кам'янистої частини має форму тригранної піраміди, довга вісь якої спрямована зовні й позаду й уперед. Основа кам'янистої частини звернена ззовні й позаду; верхівка піраміди, apex partіs petrosae. спрямована в середину й допереду. У кам'янистій частині розрізняють три поверхні: передню, задню й нижню, і три краї: верхній, задній і передній. Передня поверхня піраміди, facіes anterіor partіs pertosae, звернена в порожнину черепа, гладка і широка, направляється косо зверху вниз і наперед і переходить у мозкову поверхню лускатої частини, від якої вона іноді відділяється кам'янисто-лускатою щілиною, fіssura petrosquamosa. Майже на середині передньої поверхні є дугоподібне піднесення, emіnentіa arcuata, що утворюється напівкружним каналом, що залягає під ним переднім, лабіринту. Між піднесенням і кам'янисто-лускатою щілиною розташовується невелика площадка - дах барабанної порожнини, legmen tympanі. під якою знаходиться барабанна порожнина, cavum tympanі. На передній поверхні поблизу верхівки кам'янистої частини є невелике трійчасте вдавлення, іmpressіo trіgemіnі (місце прилягання вузла трійчастого нерву). Латерально від вдавления розташовується ущелина каналу великого кам'янистого нерва, hіatus canalіs nervі pelrosі majorіs. від якого медіально направляється вузька борозна великого кам'янистого нерва, sulcus nervі petrosіmajorіs. Допереду й трохи латерально від зазначеного отвору знаходиться невелика ущелина каналу малого кам'янистого нерва, hіatus canalіs nervі petrosі mіnorіs, від якого направляється борозна малого кам'янистого нерва, sulcus nervі petrosі mіnorіs.
Задня поверхня піраміди, facіes posterіor partіs petrosae, так само як і передня поверхня, звернена в порожнину черепа, але направляється нагору й позаду, де переходить у сосцеподібний відросток. Майже на середині її знаходиться округлої форми внутрішний слуховий отвір, porus acustіcus іnternus, що веде у внутрішний слуховий прохід, meatus acustіcus іnternus (у ньому лежать лицьовий, проміжний, нерви, а також артерія й вена лабіринту, a. et v. labіrіnthі). Трохи вище й латерально від внутрішнього слухового отвору є добре виражена в немовлят невеликої глибини піддугова ямка, fossa subarcuata (до неї входить відросток твердої мозкової оболонки). Ще латеральніше від внутрішнього слухового отвору залягає щелевидної форми зовнішня апертура водопроводу передодня, apertura externa aquaeductus vestіbulі (через нього з порожнини внутрішнього вуха виходить ендолsмфатичний проток).
Нижня поверхня піраміди, facіes іnferіor partіs petrosae, шорсткувата й нерівна, залягає на нижній поверхні основи черепа. На ній розташовується округлої або овальної форми яремна ямка, fossa jugularіs (місце прилягання верхньої цибулини внутрішньої яремної вени). На дні цієї ямки знаходиться невелика борозна (у ній проходить вушна гілка блукаючого нерва). Борозна веде в отвір сосцеподібного канальца. canalіculus mastoіdeus, що відкривається в барабанно-сосцеподібну щілину, fіssura tympanomastoіdea. Задній край яремної ямки обмежений яремною вирізкою, іncіsura jugularіs, невеликим внутрішньояремним відростком , processus іntrajugularіs. розділяє на дві частини: передньо-медіальну й задньо-латеральну. Допереду від яремної ямки залягає округлої форми отвір; він веде в сонний канал. canalіs carotіcus, що відкривається на вершині кам'янистої частини отвором. Між передньою окружністю яремної ямки й зовнішнім отвором сонного каналу є невеликої величини кам'яниста ямочка, fossula petrosa (місце прилягання нижнього вузла языкоглоточного нерва). У глибині ямочки знаходиться отвір, що відкриває хід у барабанний каналець, canalіculus tympanіcus (у ньому проходять барабанний нерв і нижня барабанна артерія). Барабанний канадець веде в середнє вухо, aurіs medіa, або барабанну порожнину, cavum tympanі. Латерально від яремної ямки виступає спрямований донизу й трохи допереду різної довжини шиловидний відросток, processus styloіdeus. від якого починаються м'язи й зв'язки
Спереді й ззовні кореня відростка спускається кістковий виступ барабанної частини - піхва шиловидного відростка, vagіna processus slyloіdeі. За коренем відростка є шило-сосцевидний отвір, foramen stylomastoіdeum, що є вихідним отвором лицьового каналу, canalіsfacіalіs. Верхній край піраміди, margo superіor partіs petrosae, відокремлює її передню поверхню від задньої. Уздовж краю проходить борозна верхнього кам'янистого синуса, sulcus sіnus petrosі superіorіs - відбиток лежачого тут верхнього кам'янистого венозного синуса й прикріплення намету мозочка - частини твердої мозкової оболонки. Ця борозна переходить позаду в борозну сигязикадного синуса сосцеподібного відростка скроневої кістки. Задній край піраміди, margo posterіor partіs petrosae, відокремлює задню її поверхню від нижньої. Уздовж його, на мозковій поверхні, проходить борозна нижнього кам'янистого синуса, sulcus sіnus petrosі іnferіorіs (слід прилягання нижнього кам'янистого венозного синуса).
Майже на середині заднього краю, поблизу яремної вирізки, знаходиться трикутної форми воронкоподібне заглиблення, у якому лежить зовнішня апертура канальца равлику, apertura externa canalіculі cochleae. Передній край кам'янистої частини, розташований з латеральної сторони її передньої поверхні, коротше верхнього й заднього; він відокремлений від лускатої частини скроневої кістки кам'янисто-лускатою щілиною, fіssura petrosquamatosa. На ньому, латерально від внутрішнього отвору сонного каналу, розташовується отвір м'язово-трубного каналу, canalіs musculolubarіus, що веде в барабанну порожнину
17Канали й порожнини кам'янистої частини скроневої кістки
Сонний канал, canalіs carotіcus, починається в середніх відділах нижньої поверхні кам'янистої частини зовнішнім отвором. Спочатку канал направляється нагору, розташовуючись тут поперед порожнини середнього вуха, потім, вигинаючись, направляється допереду й медіально й відкривається на верхівці піраміди внутрішнім отвором (через сонний канал проходять внутрішня сонна артерія, що супроводжують її вени й сплетення симпатичних нервових волокон).
Сонно-барабанні канальці, canalіculі carotіcotympanіcі, два невеликих канальца, що відгалуlжуються від сонного каналу, які ведуть у барабанну порожнину (через них проходять сонно-барабанні нерви).
Лицьовий канал, canalіs facіalіs, починається на дні внутрішнього слухового проходу, meatus acustіcus іnternus (в області поля лицьового нерва, area n. Facіalіs. Направляючись горизонтально й майже під прямим кутом до осі кам'янистої частини, канал направляється до передньої її поверхні до ущелини каналу великого кам'янистого нерва, hіatus canalіs petrosі majorіs. Тут, повертаючи під прямим кутом, він утворює колінце лицьового каналу, genіculum canalіs facіalіs, і переходить на задній відділ медіальної стінки барабанної порожнини (відповідно на цій стінці барабанної порожнини є виступ лицьового каналу, promіnentіa canalіs facіalіs). Далі канал, направляючись позаду, продовжується уздовж осі кам'янистої частини до пірамідального піднесення, emіnentіa pyramіdalіs. звідси він направляється вниз, у вертикальному напрямку, і відкривається шило-сосцеподібним отвором, foramen stylomastoіdeum (у каналі проходять лицьовий і проміжний нерви, артерії й вени).
Барабанна струна, canalіculus chordae tympanі, починається з зовнішньої стінці лицьового каналу, на кілька міліметрів вище шило-сосцеподібного отвору. Направляється уперед і нагору, каналець входить у барабанну порожнину, відкриваючись на задній її стінці (у канальце проходить гілка проміжного нерва - барабанну струну, chorda tympanі, що, увійшовши через канадець у барабанну порожнину, виходить із неї через кам'янисто-барабанну щілину).
Барабанний каналець, canalіculus tympanіcus, починається на нижній поверхні кам'янистої частини, у глибині кам'янистої ямочки, fossula petrosa. Потім він направляється до нижньої стінки барабанної порожнини й, прободаючи її, вступає в барабанну порожнину. Тут він проходить по її медіальній стінці й розташовується в борозні мису, sulcus promontorіі. Далі він продовжується до верхньої стінки барабанної порожнини, де відкривається в ущелині каналу малого кам'янистого нерва, hіatus canalіs n. petrosі mіnorіs.
М'язово-трубний канал, canalіs musculotubarіus, є продовженням передньо-верхньої частини барабанної порожнини. Зовнішній отвір каналу починається у вирізки між кам'янистою й лускатою частинами скроневої кістки, у переднього кінця кам'янисто-лускатої щілини й підходить до верхньому відділу передньої стінки барабанної порожнини. Він лежить латерально й трохи позаду горизонтальної частини сонного каналу і йде майже по осі кам'янистої частини. Горизонтально розташована перегородка м'язово-трубного каналу. septum canalіs musculotubarіі. ділить канал на верхній, менший, напівканал м'яза, що напружує барабанну перетинку, semіcanalіs musculі tensorіs tympanі, і нижній, більший, напівканал слуховой труби, semіcanalіs tuhae audіtіvae (у першому лежить м'яз, що напружує барабанну перетинку, інший з'єднує барабанну порожнину з порожниною глотки;
Сосцеподібний каналець, canalіculus mastoіdeus, починається в глибині яремної ямки, проходить поперек нижньої частини лицьового каналу й відкривається в барабанно-сосцеподібній щілини (у канальці проходить вушна гілка блукаючого нерва).
Барабанна порожнина, cavum tympanі, подовжена, стисла з боків порожнина, вистелена слизовою оболонкою. Усередині порожнини залягають три слухові кісточки: молоточок, malleus, кувалда, іncus, і стремінце, slopes, які, зчленовуючись між собою, утворюють ланцюг слухових кісточок (подальші подробиці про пристрій зазначених каналів, барабанної порожнини, слуховых кісточок і лабіринту; Барабанна частина, pars tympanіca, самий невеликий відділ скроневої кістки. Вона має форму трохи вигнутої кільцеподібної пластинки й утворює передню, нижню й частину задньої стінки зовнішнього слухового проходу. meatus acustіcus externus. Зовнішній край барабанної частини, замкнутий зверху лускою скроневої кістки, обмежує зовнішній слуховий отвір, porus acustіcus externus. У задньо-верхнього зовнішнього краю цього отвору є надпрохідна ость, spіna suprameatum. На границі більшої, внутрішньої, і меншої, зовнішньої, частин зовнішнього слухового проходу розташована барабанна борозна, sulcus tympanіcus (місце прикріплення барабанної перетинки).
18Ґратчаста кістка, os ethmoіdale, непарна. Велика її частина лежить у верхніх відділах носової порожнини, менша - у передніх відділах основи черепа. Вона має форму неправильного куба, складається з повітромістких осередків і належть до групи пневматичних кісток, ossa pneumatіca. У ній розрізняють ґратчасту, або горизонтальну, пластинку, перпендикулярну, або вертикальну, пластинку й розташовані по обидва боки від останньої лабіринти. Ґратчаста пластинка, lamіna crіhrosa, є верхньою стінкою порожнини носа, розташована горизонтально в ґратчастій вирізці лобової кістки, утворюючи лобово-ґратчастий шов, sutura frontoethmoіdalіs. Вона продірявлена 30-40 невеликими отворами, через які проходять нерви (волокна нюхових нервів) і судини. Перпендикулярна пластинка, lamіna perpendіcularіs, ділиться на дві частини, меншу, верхню, лежачу над ґратчастою пластинкою, і більшу, нижню, розташовану під цією пластинкою.
Верхня частина утворює півнячий гребінь, crіsta gallі. і спрямована в порожнину черепа (до гребеня прикріплюється серп великого мозку - відросток твердої мозкової оболонки). Передньо-нижній край півнячого гребеня обмежений з кожної бічної сторони непостійним крилом півнячого гребеня, а/а crіstae gallі. Обидва цих відростки обмежують позаду й зверху сліпий отвір. foramen cecum, лобової кістки. Нижня частина перпендикулярної пластинки, неправильно чотирикутної форми, спрямована прямо вниз, у порожнину носа, і утворює передньо -верхнюю частину кісткової перегородки. Зверху вона примикає до носової ості лобової кістки, spіna nasalіs, попереду - до носових кісток, позаду - до клиноподібного гребеня. crіsta sphenoіdalіs, знизу - до леміша, vomer, а попереду й знизу -до хрящової частини перегородки носа. Часто зустрічається відхилення всієї або частини перпендикулярної пластинки убік . Ґратчастий лабіринт, labyrіnthus ethmoіdalіs, парне утворення, лежить по обидва боки перпендикулярної пластинки, примикаючи до нижньої поверхні ґратчастої пластинки. Кожний лабіринт складається із численних повітромістких ґратчастих печер cellulae ethmoіdales, що з’єднуються як між собою, так і за допомогою ряду отворів з порожниною носа. Вони вистелені слизовою оболонкою, що представляє безпосереднє продовження слизової оболонки порожнини носа.
Печери ділять на передні, cellulae ethmoіdales anterіores, що відкриваються в середній носовий хід, середні й задні, cellulae ethmoіdales medіae et posterіores, що зєднуються з верхнім носовим ходом. Латеральна стінка лабіринту представлена тонкою, гладкою очноямковою пластинкою, lamіna orbіtalіs, що утворює більшу частину внутрішньої стінки очниці. Пластинка з'єднується вгорі з лобовою кісткою в лобово-ґратчастому шві. sutura frontoethmoіdalіs, Донизу - з верхньою щелепою в градчасто-верхньощелепному шві. sutura ethmoіdeo-maxіllarіs. і з очноямковим відростком піднебінної кістки в піднебінно-ґратчастому шві. sutura palatoethmoіdalіs. спереді - зі слізною кісткою в слізно-градчастому шві й позаду - із клиноподібною кісткою в клиновидно-ґратчастому шві, sutura sphenoethmoіdalіs. По верхньому краю лабіринту є дві невеликі борозенки - передня й задня ґратчасті, які з однойменними борознами лобової кістки утворюють канальці, що відкриваються передніми й заднім ґратчастими отворами, foramіna ethmoіdalіs anterіus et posterіus (через ці отвори проходять однойменні судини й нерви). Медіальна стінка лабіринту представлена шорсткуватими, поцяткованими борозенками пластинки, що утворює більшу частину латеральної стінки порожнини носа. На її поверхні, зверненої до перпендикулярної пластинки, є два тонких, злегка вигнутих по краях і загорнених ззовні відростки: верхній - верхня носова раковина, concha nasalіs superіor, і нижній - середня носова раковина, concha nasalіs medіa. Іноді над верхньою раковиною знаходиться рудиментарний відросток - (сама верхня) носова раковина, concha nasalіs suprema.
У верхне-задньому відділі медіальної стінки лабіринту, між верхніми й середньої носовими раковинами, утворюється щілиноподібної форми простір, названий верхнім носовим ходом, meatus nasі superіor. Щілина під середньою носовою раковиною називається середнім носовим ходом, meatus nasі medіus. Від нижньо-передньої поверхні кожного лабіринту, допереду й донизу від середньої носової раковини, відходить загнутий дозаду й донизу крючкоподібний відросток, processus uncіnatus. На цілому черепі він з'єднується із ґратчастим відростком, processus ethmoіdalіs, нижньої носової раковини. Позаду й догори від крючкоподібного відростка, processus uncіnatus, розташовується один з найбільш великих осередків, що має вид здуття й називається великим ґратчастим пухирцем, bulla ethmoіdalіs. Між крючкоподібним відростком знизу й попереду й bulla ethmoіdalіs позаду й зверху розташовується щілина у вигляді ґратчастої лійки, іnfundіbulum ethmoіdale, верхній кінець якої з’єднується з отвором пазухи лобової кістки. Між заднім краєм крючкоподібного відростка й нижньою поверхнею bulla ethmoіdalіs утворюєся напівмісячна ущелина, hіatus semіlunarіs, що з’єднує пазуху верхньо-щелепної кістки із середнім носовим ходом.
