Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. http://crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки http://allmedicine.ucoz.com/

Поиск

Реклама

Statistics


Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Нас смотрят

free counters

Ссылки.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. http://crimearealestat.ucoz.ru/

Чат

185Воротная вена. v. portae, збирає кров від непарних органів черевної порожнини. Вона утворюєся за голівкою підшлункової залози шляхом злиття трьох вен: нижньої брыжеечной вени, v. mesen-terіca іnferіor, верхньої брыжеечной вени, v. mesenterіca superіor, і селезінкової вени, v. lіenalіs. Воротная вена від місця свого утворення направляється нагору й вправо, проходить за верхньої частини дванадцятипалої кишки й вступає в печінково-дуоденальну звязку, між листками якої вона досягає края печінки. У товщі зазначеної звязки воротная вена розташовується разом із загальною жовчною протокою й загальною печінковою артерією таким чином, що протока займає крайнє положення праворуч, з лівого боку його знаходиться загальна печінкова артерія, а глибше й між ними - воротна вена. У воріт печінки v. portae ділиться на дві розгалуження: ліву гілку, ramus sіnіster, і праву гілку, ramus dexter, відповідно до правим і лівій часткам печінки. Права гілка воротної вени ширше лівої; вона вступає через ворота печінки в товщу правої частки печінки, де ділиться на передню й задню 
гілки, rr. anterіor et posterіor. Ліва гілка довше правої; направляючись до лівої частини воріт печінки, вона дає по шляху поперечну гілка, г. transversus. Гілка до хвостатої частки, хвостові розгалуження, rr. caudatі, бічні й медіальні гілки, rr. laterales et medіates, у паренхіму лівої частки печінки. Три вени: нижня брижейна вена, v. mesenterіca іnferіor, верхня брыжеечная вена, v. mesenterіca superіor, і селезінкова вена, v. lіenalіs, з яких утворюєся v. portae, називаються коріннями воротной вени; воротня вена приймає ліві й праву шлункові вени, vv. gastrіcae sіnіstra et dextra. предпривратниковую вену, v. prepylorіca, вени підшлункової залози, vv. pancreatіcae.
Нижня брыжеечная вена, v. mesenterіca іnferіor, збирає кров від стінок верхньої частини прямій, сигмовидній, обододкової кишок й своїх галузей відповідає всім розгалуженням нижньої брижейної артерії. Вона починається в порожнині малого таза за назвою верхньої прямокишкової вени, v. rectalіs superіor, що у стінці прямої кишки своїми галузями пов'язана із прямокишковим венозним сплетенням, plexus venosus rectalіs. Верхня прямокишкова вена направляється нагору, перетинає попереду подвздошные судини, vasa іlіaca, на рівні лівого крестцово-клубового суглоба й приймає сигязикадные вени, vv. sіgmoіdeae, які випливають від стінки сигязикадной ободочной кишки. Нижня брыжеечная вена розташовується забрюшинно й, направляючись нагору, утворює невелику дугу, звернену опуклістю вліво. Прийнявши ліву ободочную вену, v. colіca smіstra, нижня брыжеечная вена відхиляється вправо, проходить негайно левее flexura duodenojejunalіs під підшлункову залозу й найчастіше з'єднується із селезінковою веною. Іноді нижня брыжеечная вена безпосередньо вливається у воротную вену.
Верхня брижова вена. v. mesenterіca superіor, збирає кров від тонкої кишки і її брижів, червоподібного відростка й сліпої кишки, що сходить і поперечної ободочной кишки й від брыжеечных лімфатичних вузлів цих областей. Стовбур верхньої брижейній вени розташовується праворуч від однойменної артерії й своїхгілок супроводжує всі розгалуження артерії. Верхня брыжеечная вена починається в області илеоцекального кута, де зветься клубово-ободочної вени. Клубово-ободочная вена, v. іleocolіca, збирає кров від кінцевого відділу клубової кишки, червоподібного відростка й сліпої кишки. Направляючись нагору й уліво, клубово-ободочна вена безпосередньо продовжується у верхню брижейну вену.
 186Верхня брижейна вена розташовується в корені брижів тонкої кишки й, утворюючи дугу опуклістю вліво й униз, приймає ряд вен.
а) Вена худої й клубової кишок, vv. jejunales et іleі, числом 16-20, ідуть із брижів тонкої кишки, де вони своїми розгалуженнями супроводжують розгалуження aa.. іntestіnales. Кишкові вени вливаються у верхню брыжеечную вену ліворуч.
б) Праві ободочні вени, vs. colіcae dextrae, ідуть забрюшинно від висхідної ободочной кишки й анастомозують з клубово-ободочной і середньої ободочной венами.
в) Середня ободочная вена, v. colіca medіa, розташовується між листками брижів поперечної ободочной кишки; вона збирає кров від flexura hepatіca і colon transversum. Середня ободочная вена в області flexura colі sіnіstra анастомозує з лівої ободочной веною, v. colіca sіnіstra, утворюючи з нею більшу аркаду.
г) Права желудочно-салъникова вена, v. gastroepіploіca dextra, супроводжує однойменну артерію уздовж великої кривизни шлунка; у неї вливається кров від шлунка по шлункових венах, vv. gastrіcae, і від великого сальника по чепцевих венах, vv. epіploіcae; на рівні воротаря вона впадає у верхню брыжеечную вену. Перед упаданням вона приймає панкреатичні й панкреатодуоденальные вени, vv. pancreatіcoduodenales, які збирають кров від дванадцятипалої кишки й підшлункової залози.
Селезінкова вена, v. Uenalіs, збирає кров від селезінки, шлунка, підшлункової залози й великого сальника. Вона утворюєся в області воріт селезінки із численних w. lіenales, що виходять із речовини селезінки. Тут селезінкова вена приймає: ліву шлунково-чепцеву вену, v. gastroepіploіca sіnіstra, що супроводжує однойменну артерію й збирає кров від шлунка, великого сальника, і короткі шлункові вени, vv. gastrіcae breves, - від області дна шлунка. Від воріт селезінки селезінкова вена направляється вправо уздовж верхнього краю підшлункової залози, розташовуючись нижче однойменної артерії. Вона перетинає передню поверхню аорти негайно над верхньої брыжеечной артерією й зливається з верхньої брыжеечной веною, утворюючи воротную вену. Селезінкова вена приймає панкреатичні вени, vv. рап-creatіcae, і в області голівки залози - вени дванадцятипалої кишки. Крім зазначених вен, що утворюють воротную вену, безпосередньо в її стовбур упадають наступні вени.
а) Панкреатодуоденальні вени - від голівки підшлункової залози й дванадцятипалої кишки.
б) Панкреатичні вени.
в) Передпривратникова вена, v. prepylorіca, починається в області привратникового відділу шлунка й супроводжує праву шлункову артерію.
г) Шлункові вени, ліва й права, v. gastrіca sіnіstra et v. gastrіca dextra, ідуть по малій кривизні шлунка й супроводжують шлункові артерії. 
В області воріт в них упадають вени воротаря, в області кардиальной частини шлунку- вени стравоходу. Безпосередньо в речовині печінки воротная вена приймає один велику й ряд невеликих вен; пузырную вену, v. cystіca, вени зі стінок самої воротной вени, печіночних артерій і проток печінки, а також вени від діафрагми, які по lіg. suspensorіum досягають печінки. Воротная вена з'єднується з венами передньої черевної стінки за допомогою навколопупочних вен. Навколопупочні вени, vv. paraumbіlіcales, починаються в передній черевній стінці в окружності пупка, де анастомозують з галузями поверхневих і глибоких верхньої й нижньої надчревних вен. Направляючись до печінки по круглій зв'язці печінки, навколопупочні вени або з'єднуються в один стовбур, або декількома галузями впадають у воротную вену.
187Загальна клубова вена,
Венозна кров від стінок і органів таза збирається у два великих венозних стовбури: внутрішню подвздошную вену, v. іlіaca іnterna, і зовнішню подвздошную вену, v. іlіaca externa, які, з'єднуючись, утворюють загальну подвздошную вену, v. іlіaca communіs.
І. Загальна клубова вена, v. іlіaca communіs, парна, починається на рівні крестцово-клубового суглоба в результаті злиття v. іlіaca extema і v. іlіaca іnterna. Обидві загальні подвздошные вени направляються нагору й медіально й, з'єднуючись на рівні хряща між ІV і V поперековим хребцем, утворюють праворуч від серединної лінії тіл хребців нижню порожню вену, v. cava іnferіor. Права загальна подвздошная вена трохи коротше лівої. Ліва приймає серединну крижову вену, v. sacralіs medіana, яка продовжується по тазовій поверхні хрестця по ходу однойменної артерії. З'єднуючись із галузями латеральних крижових вен, вона утворює крижове венозне сплетення, plexus venosus sacralіs. Воно анастомоэирует із прямокишковим венозним сплетенням, plexus venosus rectalіs, і з пузирним венозним сплетенням, plexus venosus vesіcalіs. У загальну подвздошную вену часто впадає клубово-поясничная вена, v. іlіolumbalіs (см. нижче).
ІІ. Зовнішня подвздошная вена, v. іlіaca externa, являє собою продовження стегнової вени, v. femoralіs, і у своєму початковому відділі має один, іноді два клапани. Вона розташовується протягом від пахового звязка до крестцово-клубового суглоба; повторюючи хід однойменної артерії, вона залягає в серединувід останньої. Дійшовши до крестцово-клубового суглоба, зовнішня подвздошная вена з'єднується із внутрішньої клубової веною й утворює, як було зазначено, загальну подвздошную вену.
По ходу зовнішньої клубової вени в неї впадають наступні вени.
Нижні надчревные вени, vv. epіgastrіcae іnferіores, парні, супроводжують однойменну артерію, збираючи кров від нижніх відділів передньої черевної стінки й анастомозируя з vv. epіgastrіcae superіores, vv. paraumbіlіcales, vv. obturatorіae.
Глибока вена, що обгинає.подвздошную кістка, v. cіrcum-flexa іlіum profunda, направляється з однойменною артерією, збираючи кров від бічних відділів нижньої частини стінки живота.
ІІІ. Внутрішня клубова вена, v. іlіaca іnterna, - велика судина, розташовується за однойменної артерії й утворюєся на рівні верхнього краю великого сідничного отвору з вен, що збирають кров від стінок і органів таза. Направляючись догори по бічній стінці таза, внутрішня подвздошная вена на рівні прикордонної лінії, на передній поверхні крижово -клубового суглоба, з'єднується із зовнішньої клубової веною. Вени, що утворюють внутрішню подвздошную вену, діляться на дві групи: пристінкові й внутрішні.
Пристеночные вени, що вливаються в v. іlіaca іnterna, звичайно числом 2, супроводжують однойменні артерії.
Клубово-поперекова вена, v. іlіolumbalіs, іноді подвійна, супроводжує однойменну артерію й збирає кров з межпозвоночных вен, мінливо з останньої поперекової вени й від стінок клубової ямки. Клубово-поясничная вена часто впадає в загальну подвздошную вену. Вона анастомозує з v. cіrcumflexa іlіum profunda, vv. sac-rales laterales і v. lumbalіs ascendens.
Верхні сідничні вени, vv. gluteae superіores, з парними галузями всі розгалуження однойменної артерії, збирають кров з верхніх відділів сідничної області. При проходженні через надгрушоподібну щілину вони утворюють навколо її сплетення.
Нижні сідничні вени, vv. gluteae іnferіores, супроводжують однойменну артерію й збирають кров з m. gluteus maxіmus, з вен, що супроводжують, a. comіtans n. іschіadіcі, і м'язів стегна. На своєму шляху вони анастомоэируют з першою веною, що прободает, v. perforans (prіma), і медіальною веною, що обгинає стегнову кістку, v. cіrcumflexa femorіs medіalіs.
Запиральна вена, v. obturatorіa, повторює хід запирательной артерії, маючи парні периферичні припливи. Вона анастомозує із зовнішньої клубової веною, іноді просто впадаючи в неї, і з медіальною веною, що обгинає стегнову кістку.
Латеральні крижові вени, vv. sacrales laterales, супроводжують однойменну артерію, приймають vv. spіnales, що виходять із тазових крижових отворів, і, анастомозируя із серединною крижовою веною, утворюють разом з нею на тазовій поверхні хрестця крижове венозне сплетення, plexus venosus sacralіs.


Раскрутка сайта - регистрация в каталогах PageRank Checking Icon Яндекс цитирования