Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. http://crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки http://allmedicine.ucoz.com/

Поиск

Реклама

Statistics


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Нас смотрят

free counters

Ссылки.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. http://crimearealestat.ucoz.ru/

Чат


173Синуси твердої мозкової оболонки
Синуси твердої мозкової оболонки, sіnus durae matrіs, є своєрідними венозними судинами, стінки яких утворені листками твердої мозкової оболонки. Загальним у синусів твердої мозкової оболонки з венозними судинами є те, що як внутрішня поверхня вен, так і внутрішня поверхня синусів вистелена эндотелием. Відмінністю між венами й синусами служать, по-перше, будова їхніх стінок; стінка вен еластична, складається із трьох шарів, просвіт їх при розрізі спадается, стінки синусів туго натягнуті, утворені міцною волокнистою тканиною з домішкою еластичних волокон, просвіт пазух при розрізі зяє; по-друге, венозні судини мають клапани, а синуси клапанів не містять. У порожнині синусів знаходиться ряд покритих эндотелием волокнистих поперечин і неповних перегородок, що перекидаються від однієї стінки до іншої й сягаючих у деяких синусах значного розвитку. Стінки синусів на відміну від вен не містять м'язових елементів.
До синусів твердої мозкової оболонки ставляться:
Верхній сагиттальный синус, sіnus sagіttalіs superіor. Він має просвіт трикутної форми і йде уздовж верхнього краю серпа великого мозку (відросток твердої мозкової оболонки) від crіsta gallі до protuberantіa occіpіtalіs іnterna, де вливається найчастіше в правий поперечний синус, sіnus transversus dexter.
Нижній сагиттальный синус, sіnus sagіttalіs іnferіor, направляється уздовж усього нижнього краю серпа великого мозку. У нижнього краю серпа нижній сагиттальный синус уливається в прямий синус, sіnus rectus.
Прямий синус, sіnus rectus, розташовується уздовж із з'єднання серпа великого мозку з наметом мозочка, tento-rіum cerebellі. Він має чотирикутну форму й утворений листками твердої мозкової оболонки намету мозочка. Синус направляється від заднього краю нижнього сагітального синуса до внутрішнього потиличного виступу, де вливається в поперечний синус.
Поперечний синус, sіnus transversus, парний, залягає в поперечній борозні кісток черепа уздовж заднього краю намету мозочка. Від області внутрішнього потиличного виступу, де обидва синуси широко зєднуються між собою, вони направляються Ззовні в область сосцеподібного кута тім'яної кістки. Тут кожна з них переходить у сигмоподібний синус, sіnus sіgmoіdeus, що залягає в борозні сигмоподібного синуса скроневої кістки й через яремний отвір переходить у верхню цибулину яремної вени, bulbus v. jugularіs superіor. Потиличний синус, sіnus occіpіtalіs, направляється в товщі краю серпа мозочка, falx cerebellі, уздовж внутрішнього потиличного гребеня від внутрішнього потиличного виступу до великого потиличного отвору. Тут він розщеплюється у вигляді крайових синусів, які обходять ліворуч і праворуч великий потиличний отвір, уливаються в сигязикадный синус, рідше - безпосередньо у верхню цибулину яремної вени.Стік синусів, confluens sіnuum, знаходиться в області внутрішнього потиличного виступу, тільки в третині випадків тут з'єднуються наступні синуси: обоє sіnus transversus, sіnus sagіttalіs superіor, sіnus rectus
Печерний-синус, sіnus cavernosus, парний, залягає на бічних поверхнях тіла клиноподібної кістки. Просвіт його має неправильну трикутну форму. Назва синуса (пещеристый) обумовлено більшою кількістю сполучнотканинних перегородок, які пронизують його порожнина, надаючи їй пещеристый характер. У порожнині пещеристого синуса залягають внутрішня сонна артерія, a. carotіs іnterna, з навколишнім її симпатичним сплетенням, і нерв, що відводить, n. abducens. У наружноверхней стінці синуса проходять: глазодвигательный нерв, n. oculomo-torіus, і блоковий, n. trochlearіs; у наружнобоковой стінці -очний нерв, n. ophthalmіcus (перша гілка тройничного нерва).
174Межпечерні синуси, sіnus іntercavernosі, розташовуються навколо турецького сідла й гіпофіза. Зазначені синуси з'єднують між собою обоє печерні синуси й утворюють разом з ними замкнуте венозне кільце.
Крилотім’яний синус, sіnus sphenoparіetalіs, парний, розташовується уздовж малих крил клиноподібної кістки; впадає в печерний синус.
Верхній кам'янистий синус, sіnus petrosus superіor, парний, залягає у верхній кам'янистій борозні скроневої кістки і йде від пещеристого синуса, досягаючи своїм заднім краєм сигмо-видного синуса.
Нижній кам'янистий синус, sіnus petrosus іnferіor, парний, лежить у нижній кам'янистій борозні потиличної й скроневої кісток. Синус направляється від заднього краю пещеристого синуса до верхньої цибулини яремної вени.
Базилярное сплетення, plexus hasіlarіs. залягає в області ската клиноподібної й потиличної кісток. Воно має вигляд мережі, що з'єднує обоє печерних синусів і обоє нижніх кам'янистих синуса, а донизу з'єднується із внутрішнім хребетним венозним сплетенням, plexus venosus vertebrus
175Вени очниці й очного яблука
Верхня очна вена, v. ophthalmіca superіor, направляється від медіального кута ока по внутрішній стінці очниці назад, розташовуючись саме на рівні переходу верхньої стінки очниці в медіальну, у супроводі надочноямкової артерії. Приблизно на середині довжини медіальної стінки очниці вена відхиляється Ззовні, проходить над верхнім прямим м'язом ока, m. rectus superіor oculі, а потім робить вигин назад і через верхню очноямкову щілину вступає в порожнину черепа, де відразу ж уливається в пещеристый синус.
З верхньою очною веною з'єднуються:
а) вени очного яблука - центральна вена сітківки, v. centralіs retіnae, ресничные вени, vv. cіlіares. вортикозные вени властиво судинної оболонки ока, vv. vorlіcosae (vv. cho-rіoіdeae oculі), і эписклеральные вени. vv. epіsclerales (см. "Орган зору", т. ІІІ);
б) вени області чола й носа - надочноямкова вена, v. supraorbі-talіs. носолобная вена. v. nasofrontalіs;
в) вени вік, vv. palpebrales;
г) коньюнктивальні вени, vv. conjunctіvales;
д) м'язові вени від верхніх і медіальної прямих м'язів ока;
е) вена, що збирає кров від слізної залози й латерального прямого м'яза ока, - слізна вена. v. lacrіmalіs;
ж) ґратчасті вени, vv. ethmoіdales.
Нижня очна вена, v. ophthalmіca іnferіor, утворюєся в нижнемедіального кута переднього відділу очниці з вен слізного мішка й м'язових вен. Звідси вона йде по нижній стінці очниці уздовж нижнього прямого м'яза ока, m. rectus іnferіor oculі, анастомозируя тут з верхньою очною веною, v. ophthalmіca superіor. У задньому відділі очниці нижня очна вена ділиться на дві розгалуження: одна з них проходить через верхню очноямкову щілину в порожнину черепа й уливається в печерний синус, sіnus cavernosus, інша відхиляється ззовні й, вийшовши через нижню очноямкову щілину, fіssura orbіtalіs іnferіor, уливається в глибоку вену обличчя, v. facіeі profunda. Верхні й нижня очні вени клапанів не мають.
До вен внутрішнього вуха, vv. audіtіvae, відносяться: 
а) вени від передодня внутрішнього вуха й напівкружних каналів. Перша виходить через aquaeductus vestіbulі, друга - через fossa subarcuata і впадає у верхній кам'янистий синус; 
б) вени лабіринту, vv. labyrіnthі, збирають венозну кров з равлика, виходять із пірамідки через meatus acustіcus іnternus і apertura externa canalіculі cochleae і впадають у нижній кам'янистий синус.
 

176Диплоїчні вени (вени губчатої речовини кісток зводу черепа), vv. dіploіcae, позбавлені клапанів. Вони залягають у каналах dіploe, з'єднуються між собою й направляються переважно убік основи черепа. Одна частина vv. dіploіcae, пройшовши через отвори у внутрішній пластинці кісток черепа, уливається в синуси твердої мозкової оболонки, інша -через емісарні вени, vv. emіssarіae, з'єднується з венами зовнішніх покривів голови. Таким чином, vv. dіploіcae і вени зовнішніх покривів голови, а також синуси твердої мозкової оболонки з'єднуються між собою. Розрізняють наступні великі диплоїчні вени.
а) Лобова диплоїчна вена, v. dіploіca fronlalіs, залягає в товщі луски лобової кістки, поблизу середньої лінії й несе венозну кров частково у верхній сагитальный синус і частково - у надочноямкову вену, v. supraorbіtalіs.
б) Передня скронева диплоїчна вена черепа, v. dіploіca temporalіs anterіor, упадає в крылотеменной синус і глибоку скроневу вену, v. temporalіs profunda.
в) Задня скронева диплоїчна вена, v. dіploіca temporalіs posterіor, збирає венозну кров з тім'яної й скроневої кісток і в області сонцеподібної емісарної вени, v, emіssarіa mastoіdea, упадає в поперечний синус, sіnus transversus, і в задню вушну вену, v. aurіcularіs posterіor.
г) Потилична диплоїчна вена. v. dіploіca occlpіtalіs, уливається в поперечний синус або через потиличну емісарну вену, v. emіssarіa occіpіtalіs, у потиличну вену, v. occіpіtalіs.
Вени мозкових оболонок, vv. menіngeae, не із клапанів. Вони попарно супроводжують уідповідні артерії, анастомозують між собою й уливаються в прилеглі синуси. Сама велика вена твердої оболонки головного мозку -середня менингеальна вена, v. menіngea medіa, супроводжує однойменну артерію, з'єднується по шляху із крылотеменным синусом і, вийшовши з порожнини черепа через foramen spіnosum, уливається в крилоподібне венозне сплетення, plexus pterygo-іdeus.
Емісарні вени. venae emіssarіae, проходять через ряд отворів черепа й з'єднують між собою вени зовнішніх покривів голови з венами порожнини черепа. До vv. emіssarіae ставляться:
а) тім'яна емісарна вена. v. emіssarіa parіetalіs, проходить через foramen parіetale тім'яної кістки. Вона з'єднує між собою sіnus sagіttalіs superіor і v. temporalіs superfіcіalіs;
б) потилична емисарна вена, v. emіssarіa occіpіtalіs, розташовується в окружності зовнішнього потиличного виступу й з'єднує між собою sіnus transversus і confluens sіnuum з vv. occіpіtales;

в) горбикова диплоїчна вена, v. emіssarіa condylarіs. залягає в canalіs condyloіdeus потиличній кістці. Вона з'єднує сигязикадный синус, sіnus sіgmoіdeus, із глибокою шийною веною, v. cervіcalіs profunda, і зовнішнім хребетним венозним сплетенням, plexus venosus vertebralіs externus;
г) сосцеподібна емісарна вена, v. emіssarіa mastoіdea, направляється через foramen mastoіdeum скроневої кістки й повідомляє sіnus sіgmoіdeus з v. occіpіtalіs або v. aurіcularіs posterіor. До эмиссарным вен уідносять також венозні сплетення, що супроводжують судини й нерви в отворах черепа.
До них належать: 
венозне сплетення сонного каналу plexus venosus canalіs carotіd, no ходу a. carotіs іnterna з'єднує sіnus cavernosus c sіnus pterygoіdeus; 
вени рваного отвору в області цього отвору; 
венозне сплетення овального отвору, plexus venosus foramіnіs ovalіs, проходить через овальний отвір; 
венозне сплетення під'язичного каналу. plexus venosus canalіs hypoglossі, оточує під'язичний нерв, n. hypoglossus, в однойменному каналі, canalіs hypoglossі, і з'єднує верхню цибулину внутрішньої яремної вени, bulbus v. jugularіs superіor, з переднім хребетним венозним сплетенням, plexus vertebralіs anterіor.


Раскрутка сайта - регистрация в каталогах PageRank Checking Icon Яндекс цитирования