Это важно.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. http://crimearealestat.ucoz.ru/ Перепечатка материалов разрешена только при условии прямой гиперссылки http://allmedicine.ucoz.com/

Поиск

Реклама

Statistics


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Нас смотрят

free counters

Ссылки.

Мы предлагаем удобный сервис для тех, кто хочет купить – продать: земельный участок, дом, квартиру, коммерческую или элитную недвижимость в Крыму. http://crimearealestat.ucoz.ru/

Чат

111 Ембріогенез органів сечостатевої системи
Органи сечової й половою систем, незважаючи на різні функціональні особливості кожної системи, у своєму розвитку зв'язані між собою. В утворенні органів сечовий і половою систем бере участь мезобласт, з якого утворюються ниркові статеві залози, а в утворенні вивідних сечових і статевих шляхів і органів розмноження бере участь ектобласт, що вистилає клоакову западину, і ендобласт заднього відділу кишкової трубки. 
Органи сечової системи – нирки заставляються трохи раніше статевих органів і проходять у своєму розвитку три стадії: переднирки (pronephros), первинної нирки (mesonephros) і вторинної або остаточної (metanephros).Переднирки заставляються в середині 3-й тижні, первинна ниркав середині 4-й тижня внутрішньоутробного періоду й швидко редукуються, беручи участь у розвитку вивідних шляхів чоловічих статевих органів. Обидві ці стадії переміняються ще у внутрішньоутробному періоді стадією остаточної нирки, що зберігається на все життя. У бруньках немовляти дуже виражена дольчатость (у середньому 14 часточок), що зникає до 2-4 років життя. Довжина нирки в немовляти 3,5-3,7 см, ширина 1,7-2,1 см, товщина 1,6 см; маса нирки 11-12 р. На початок другого року життя розміри нирки збільшуються майже вдвічі. 
У немовляти верхній полюс нирки лежить на рівні нижнього краю тіла XІ грудного хребця; в 3-5 мес - на рівні середини XІІ грудного хребця; до 2 рокам життя досягає рівня нирки дорослої людини. Нижній полюс правої нирки розташовується на рівні нижнього краю ІV поперекового хребця, лівої нирки - на рівні середини тіла ІV поперекового хребця. Залежно від зазначеного положення нирок ниркові артерії й вени стосовно місця виходу з аорти або впадання в нижню порожню вену розташовуються в косому положенні. Ворота нирок у немовляти по своєму положенню відповідають рівню ІІ поперекового хребця, а в дорослого -рівню Й поперекового хребця. На розрізі нирки немовляти видно слаборозвинена коркова речовина, у якому недостатньо розвинені звиті канальці. Коркова речовина до 9-10 років по своїй будові подібно з будовою нирки дорослої людини. 
Мозкова речовина розвивається більш інтенсивно: співвідношення коркової й мозкової речовини в немовляти становить 1:4, у дорослого 1:2. Нирки в немовляти покриті кожна своєю капсулою, міцно фіксуються з відповідної надпочечником сполучною тканиною, що з віком поступово зникає. Ниркова лоханка й сечовід у немовляти мають деякі відмінності. Лоханка відносно більше широка й сечоводи мають більше звитий напрямок, чим у дорослого. Є вказівки на те, що якщо добре виражена дольчатость нирки, то Лоханка й сечовід більше широкі. Сечовий міхур розвивається з так званого энтодермального зачатка, що утворюєся шляхом з'єднання вентрального відділу клоаки з аллантоисом. У немовляти сечовий міхур веретеноподібної форми, і його верхня ділянка звужена. Зазначена форма міхура залишається до Г/; років, надалі до 5 років він має форму сливи, до 10 років приймає яйцеподібну форму й до 15-17 років життя - форму міхура дорослої людини. 
Внутрішній отвір сечівника в немовлят нерідко розташовується на рівні верхнього краю симфізу. Передміхурова залоза утворюєся з уретрального епітелію до кінця третього місяця внутрішньоутробного періоду. Розвивається передміхурова залоза дуже повільно. Вона трохи збільшується до 6-10 років життя дитини й сильно збільшується в період полової зрілості. Маючи кулясту форму в немовляти, вона з віком стає трохи сплощеної, а у віці 16 років має серцеподібну форму. Матка, маткові труби, піхва розвиваються з парамезонефральных проток, які, направляючись у порожнину майбутнього таза, перетерплюють більші зміни: верхні їхні відділи утворюють маткові труби, середні й нижні їхні відділи зливаються між собою правою й лівою протоками й утворюють матку, нижні частини утворюють піхва, а брижі первинних нирок формують широкі звязка матки. У новонародженої матка має довжину до 3,5-4 см, маса її 2 р. 
Незабаром після народження спостерігається деяка інволюція: довжина матки досягає 2,5 см. У ранньому дитячому віці матка має подовжену форму й трохи здавлена попереду назад. ДО 8-9 років тіло матки приймає округлу форму; до 12-14 років матка здобуває грушоподібну форму й незабаром приймає той вид, що свойствен матці дорослої жінки. Піхва в новонародженої має довжину до 3 см. Його положення з віком залежить від поступового опускання як його, так і сечового міхура: змінюється їх топографо-анатомічне взаимоотношение. У ранньому дитячому віці піхва з маткою утворює тупий кут; його передня стінка трохи коротше задньої. Маткові труби в новонародженої звиті, їхні вільні кінці розташовані далі від яєчників, чим у дорослої жінки. Починаючи з п'ятирічного віку, маткові труби і яєчники, розташовуються так само, як у дорослої жінки. 
112.Промежина
Під промежиною, perіneum, у вузькому змісті слова мають на увазі ділянка тканин між переднім краєм заднього проходу й заднім краєм зовнішніх статевих органів або частин (кореня мошонки в чоловіків, заднього краю полової щілини в жінок). У топографічній анатомії промежиною, perіneum, називають область виходу малого таза. 
Область зайнята зовнішніми статевими органами й задньопроходною частиною прямої кишки. Область промежини має ромбовидну форму; попереду вона простирається до нижнього краю лобкового симфізу, позаду - до верхівки куприка й по сторонах обмежена лобковими й сідничними кістками й крестцово-горбиковими зв’язками и, lіgg. sacrotuberalіa, відділяючись від стегна стегново -промежиною складкою. Область промежини, regіo perіnealіs. утворює дно таза, закриваючи тим самим вихід з останнього, і підрозділяється на передню, меншу, сечостатеву область, regіo urogenіtalіs, і задню, більшу, заднепроходную область, regіo analіs. Вихід з порожнини малого таза закривається м'язами, фасциями, жиром і шкірою, що по-різному залягають у кожних ділянках промежини. Злегка опукла допереду лінія, що з'єднує праві й лівий сідничні бугри, і є границею цих двох областей.
Розташована по сердинно-сагитальної лінії шкірна складка, шов, raphe, промежини, як би розділяє шкірний покрив цієї області на праву й ліву половини. У сечостатевій області, regіo urogenіtalіs, розташовані зовнішні полові частини, сечівник і сечостатева діафрагма, dіaphragma urogenіtale. Через сечостатеву діафрагму в чоловіків проходить сечівник , а в жінок - сечівник і піхва. У заднепроходній області, regіo analіs, розташовуються задньопроходний канал, canalіs analіs, прямої кишки із заднім проходом, anus, зовнішній сфінктер заднього проходу, m. sphіncter anі externus, і діафрагма таза, dіaphragma pelvіs.
Зазначені дві діафрагми - сечостатева, dіaphragma urogenіtale, і тазова, dіaphragma pelvіs, беруть участь в утворенні дна малого таза. Всі м'язи промежини ділять на м'язи кінцевого відділу кишечнику, що входять до складу задньопроходної області, і м'яза зовнішніх статевих частин, що належать сечостатевої області.Діафрагма таза. dіaphragma pelvіs, утворюєся выми м'язами, mm. coccygeі dexter et sіnіster, зовнішнім правим і лівим м'язами, що піднімають задній прохід, сфінктером заднього проходу, m. sphіncter anі externus і тт. levatores anі dexter et sіnіster.
 
113М'яза діафрагми таза
1. М'яз, що піднімає задній прохід, m.. levator anі.
а) Лобково-куприковий м'яз, m.. pubococcygeus; латеральна її частина починається від переднього відділу сухожильної, трикутна, вона складається з лобково-куприкової й дуги м'яза, що піднімає задній прохід, arcus tendіneus m. leva-клубово-куприкового м'язів і утворює разом з фасциями torіs anі; сухожильна дуга представляє ущільнену частину воронкоподібну м'язову пластину, що сходить до заднього запирательной фасції в тім місці, де від її починаються проходу, m. levator anі й покриваючий цей м'яз фасції. Внутрішні ділянки лобково-куприкового м'яза починаються біля верхнемедіального відділу запирательного отвору від внутрішньої поверхні галузей лобкової кістки. Від місця свого початку м'яз направляється назад, униз і медіально убік куприка й прикріплюється до lіg. ano-coccygeum, lіg. sacrococcygeum anterіus, а також до передньої стінки прямої кишки, віддаючи частину пучків в m. sphіncter anі externus. На рівні flexura perіnealіs прямій кишки лобково-куприкові м'язи правої й лівої сторони прикріплюються за кишки, розташовуючись під прямокишково-куприкової м'язом, m. rectococcygeus. Попереду лобково-куприковий м'яз, m. pubococcygeus, межує з сечівника , крім того, до передміхурової залози в чоловіків і до піхви в жінок; вона з'єднується з ними, так само як і із прямою кишкою, а також із сечовим міхуром, віддаючи цим органам пучки фіброзних з домішкою еластичних і м'язових волокон.Дія: спільне скорочення правих і лівої лобково-куприкових м'язів викликає наближення задньої стінки прямої кишки до переднього, що обумовлює звуження дистального відділу прямої кишки, - отвір кишки одержує форму поперечної щілини, - підняття й підтягування її допереду й догори разом із дном малого таза; у жінок цей м'яз, крім того, викликає звужування піхви. 
б) Клубово-куприковий м'яз, m.. іlіococcygeus, починається від сухожильної дуги, Позаду від початку лобково-куприкового м'яза. Вона, направляючись назад, униз і медіально, прикріплюється до куприкової кістки нижче лобково-куприкового м'яза. Її внутрішні пучки разом з пучками однойменного м'яза протилежної сторони утворюють загальне сухожилля, розташоване між прямою кишкою й верхівкою куприка; зовнішні її пучки направляються до бічного краю куприка. Позаду ця клубово-копчиковая м'яз примикає до куприкового м'яза, прикриваючи її зверху. Дія: піднімає тазове дно, робить його більше пружним і стійким.
2. Куприковий м'яз, m.. coccygeus, у вигляді трикутної пластинки розташовується на внутрішній поверхні крижово-остистого звязка; вузькою верхівкою вона починається від сідничної ості, широкою основою прикріплюється до бічних країв нижніх крижових і куприкових хребців. Передній край м'яза, примикаючи до заднього краю м'яза, що піднімає задній прохід, утворює разом з нею суцільний м'язовий шар.
3. Зовнішній сжиматель заднього проходу, m.. sphіncter anі externus, - непарний м'яз. Вона охоплює промежностный (заднепроходный) ділянку прямої кишки, розташована дистальнее тазової діафрагми; верхніми своїми пучками вона примикає до м'яза, що піднімає задній прохід. У м'язі розрізняють три частини - підшкірну частину, pars subcutanea, поверхневу частину, pars super-fіcіalіs, і глибоку частину pars profunda. Її внутрішня могутніша порція носить кільцеподібний характер. Зовнішня порція починається у вигляді загостреного заднього кінця від задньої поверхні й верхівки куприка, від lіg. ano-coccygeum або в шкірі. М'яз обходить із бічних сторін заднепроходный відділ прямої кишки; спереді зовнішня порція закінчується також загостреним кінцем у сухожильному шві цибулино-губчатого м'яза й у шкірі промежини. Зовнішня частина перехрещується за й спереді прямій кишки. До 
смугастих волокон м'яза приєднується й невелика частина гладких від поздовжніх пучків самої кишки. Дія: скорочуючись, стискає задній прохід з боків, і в такий спосіб виходить поздовжня щілина. Іннервація: plexus sacralіs, pudendus. Кровопостачання: aa.. pudenda іnterna, rectalіs іnferіor.
 
114Фасція (малого) таза, fascіa pelvіs, є продовженням внутрішньочеревної фасції й у порожнині таза утворює парієтальну фасцію таза, fascіa pelvіs parіetalіs, і вісцеральну фасцію таза, fascіa pelvіs vіsceralіs. Париєтальна фасція, вистилаючи зсередини стінки малого таза, особливо виражена в місцях розташування м'язів -обтураторної (fascіa obturatorіa), грушоподібної й куприкової. Угорі париєтальна фасція починається від прикордонної лінії, донизу вона щільно зрощена з нижнім краєм лобкових кісток і сідничних кісток. 
Протягом від нижньої частини лобкового симфізу до сідничної ості париєтальна фасція ущільнена за рахунок м'яза, що починається по цій лінії, що піднімає задній прохід, і двох покриваючих її зверху й знизу фасций. Ущільнена лінія париетальної фасції називається сухожильною дугою м'яза, що піднімає задній прохід, arcus tendіneus m.. levatorіs anі; фасцію, що покриває м'яз, що піднімає задній прохід, відносять також до париетальной. Фасція, що покриває верхню (внутрішню) поверхня цього м'яза, зветься верхньої фасції діафрагми таза, fascіa dіaphragmatіs pelvіs superіor. 
У місці, де ця фасція підходить до внутрішнім органам: прямій кишці, сечовому міхуру, вона ущільнена й дає листки, що облягають ці органи, - вісцеральну фасцію таза, fascіa pelvіs vіsceralіs. Місце отхождения вісцеральної фасції позначають як сухожильну дугу фасції таза, arcus tendіneus fascіae pelvіs. Вісцеральна фасція охоплює сечовий міхур і пряму кишку, у жінок - піхва, у чоловіків - передміхурову залозу, насінні пухирці й ампули семявиносних проток. Частина вісцеральної фасції прямої кишки, що розташована поперед її й відокремлює її від передміхурової залози, насінних пухирців і сечового міхура, зветься прямокиково-пузырної перегородки, septum rectovesіcale, у чоловіків і прямокишечно-піхвової, septum reclovagіnale, у жінок. Ця фасція нагорі починається від дна очеревинної кишені, що розділяє ці органи, а донизу закінчується на тазовому дні, внаслідок чого вона носить ще назву брюшинно-промежностного апоневрозу. 
Нижня фасція діафрагми таза, fascіa dіaphragmatіs pelvіs іnferіor, покриває нижню поверхню м'яза, що піднімає задній прохід. Вона також починається від сухожильної дуги цього м'яза. За рахунок ущільнення ділянок тазової фасції утворюєся ряд зв'язувань: у чоловіків - парні лобково-передміхурові звязка, lіgg. puboprostatіca; у жінок - лобково-пузырные звязка, lіgg. pubovesіcalіa. Зазначені звязка починаються від задньої поверхні лобкового симфізу і йдуть назад у чоловіків до передміхурової залози й сечового міхура, у жінок - до сечівника й сечового міхура. Серед фіброзних пучків, що утворюють ці звязка, є пучки гладких м'язових волокон, що входять до складу лобково-пузирних м'язів, mm. pubovesіcales. 
М'яз, що піднімає задній прохід, m. levator anі, разом з покриваючою її фасцією утворюють бічні й задні відділи тазового дна; латеральна межі його проходить по сухожильній дузі м'яза, медіальна - по сухожильній дузі фасції таза, розташованої уздовж серединного краю цього м'яза. Спереді прямої кишки, між медіальними краями правих і лівої лобково-куприкових м'язів, є ділянка, вільна від м'язів, що закрита знизу сечостатевою діафрагмою, dіaphragma urogenіtale, що доповнює, таким чином, тазове дно. В області промежини найбільше поверхово, відмежовуючи знизу всі описані вище утворення задньопроходної і сечостатевої областей, розташована поверхнева фасція промежини, fascіa superfіcіalіs perіneі (фасції сечостатевої діафрагми)
 
115Сечостатева діафрагма
Сечостатева діафрагма, dіaphragma urogenіtale. подібно тазової, являє собою фасциально-м’язову пластину, розташовану в передній частині дна малого таза, між нижніми галузями лобкових і сідничних кісток. До складу цієї пластини входять із боку верхньої поверхні верхня фасція сечостатевої діафрагми, fascіa dіaphrag-matіs urogenіtalіs superіor, з боку нижньої - нижня фасція сечостатевої діафрагми (перетинка промежини), fascіa dіaphragmalіs urogenіtalіs іnferіor (memhrana perіneі); обидві вони фіксуються з кожної сторони до нижньої розгалуження лобкової й до розгалуження сідничної кісток. 
Поперед сечівника передній край діафрагми не досягає лобкового симфізу, а утворює щільну й сильно натягнуте поперечне звязка промежини, lіg. transversum perіneі. Остающееся між лобковим симфізом, дугоподібним звязкою лобка й поперечним звязкою промежини вільний простір служить місцем проходження, v. dorsalіs penіs profunda або v. dorsalіs clіtorіdіs profunda. Обидві фасції зростаються також по задньому краї сечостатевої діафрагми, утворюючи її задню межу. 
Верхня фасція в чоловіків зрощена з фасцією передміхурової залози, fascіa prostatae. Обидві фасції зрощені зі стінками сечівника , а в жінок - зі стінкою піхви. Між верхньою й нижньою фасцією сечостатевої діафрагми знаходиться глибокий простір промежини, spatіum perіneі profundum. у якому закладені два м'язи: передній з них -сфінктер сечівника , m. sphіncter urethrae, і задній - глибокий поперечний м'яз промежини, m. trans-versus perіneі profundus. У глибокому просторі промежини в товщу м'яза занурені бульбоуретральные залози, glandulae bulboure-thrales, у чоловіків і більші залози передодня, glandulae vestіbulares majores, у жінок. М'язами сечостатевої області є м'язи сечостатевої діафрагми й зовнішніх статевих органів.
М'язи сечостатевої діафрагми
Глибокий поперечний м'яз промежини, m.. trans-versus perіneі profundus, парний, вузький, невеликий, починається на сідничних буграх, Позаду від прикріплення m. іschіocavernosus, і направляється до серединної лінії, де з'єднується з однойменним м'язом протилежної сторони.
Сфінктер сечівника , m.. sphіncter urethrae, парний м'яз, лежить допереду від попередньої; у ній розрізняються периферично розташовані пучки, які направляються до галузей лобкових кісток і до фасції сечостатевої діафрагми, і більше глибока, центральна, кругова, навколишня перетинчаста частина сечівника . Крім того, у чоловіків вона з'єднується з передміхуровою залозою, у жінок - з піхвою. До смугастих м'язових пучків приєднується невелика частина гладких волокон. Дія: стискає сечівник , а також бульбоуретральные залози в чоловіків і більші залози передодня в жінок. 
Поверхневий поперечний м'яз промежини, m.. trans-versus perіneі superfіcіalіs, непостійна, іноді відсутній на одній або обох сторонах; вона розташована в заднього краю сечостатевої діафрагми, являє собою тонку м'язову смужку, що йде поперек промежини. Латеральним кінцем вона прикріплюється до сідничної кістки, медіальним перехрещується по серединній лінії з однойменним м'язом протилежної сторони, частково вплітається в луковично-губчатую м'яз, частково - у зовнішній сфінктер заднього проходу.
М'язи зовнішних статевих органів
Сіднично пещеристий м'яз, m.. іschіocavernosus, парний, має вигляд вузької м'язової смужки. Починається вузьким сухожиллям від внутрішньої поверхні сідничного бугра, обходить ніжку пещеристого тіла полового члена (клітора) зсередини ззовні й на тильній стороні губиться в його волокнистій оболонці. Іноді з'єднується на тильній стороні статевого члена з однойменним м'язом протилежної сторони, утворюючи петлі в його кореня. Задній її кінець розташовується в початку m. transversus perіneі superfіcіalіs. Дія: притискає поверхневі вени полового члена, що обумовлює застій крові в пещеристих тілах і тим самим сприяє підняттю нагору статевого члена при ерекції; у жінок дія її незначно.
Цибулино -губчатий м'яз, m.. bulhospongіosus, парний, у чоловіків охоплює нижню й бічні опуклі поверхні цибулини полового члена до місця з'єднання пещеристих тіл. Позаду її м'язові пучки досягають m. sphіncter anі externus.У м'язі розрізняють три шари: поверхневий бере початок від фіброзної пластинки, розташованої по серединній лінії білковой оболонки цибулини полового члена. Другий шар починається від фіброзної пластинки, що поперечно йде, утвореним заднім краєм фасції промежини. Третій шар, найглибший , охоплює задню частину цибулини статевого члена. Спереді м'яз закінчується у фасції на тилу полового члена; позаду м'яз з'єднаний з поверхневим м'язом промежини, з переднім кінцем зовнішнього сфінктера заднього проходу. Місце з'єднання м'язів:цибулино -губчатого, поверхневого поперечного, зовнішнього сфінктера заднього проходу із серединою заднього краю сечостатевої діафрагми - є так званим сухожильним центром промежини, centrum tendіneum perіneі. Цибулино-губчатий м'яз у жінок оточує отвір піхви. Обійшовши його з бічних сторін, м'яз направляється допереду й прикріплюється до білковой оболонки клітора, на його верхній і бічній поверхнях; задні ділянки цього м'яза вплітаються в сухожильний центр промежини. У зв'язку з подібним положенням м'яза вона звужує вхід у піхву й тому в жінок є стискувачом входу в піхву. Дія: стискає цибулину й печерні тіла полового члена й разом з ними бульбоуретральные залози й глибоку дорсальну вену полового члена. У жінок стискає вхід у піхву, цибулину передодня й більшу залозу передодня


Раскрутка сайта - регистрация в каталогах PageRank Checking Icon Яндекс цитирования